Ні про що конкретне

Якби не мав змоги писати цей свій імпровізірований щоденник, то мабуть зовсім би зійшов з розуму. Виходить забув про звичайні речі! Як таке могло статися, що забув як звучить українська мова?! Чому мова навколишніх мені знається мені схожою чи то на італійську, чи то на китайську, чи на те й інше вкупі? І чому мова, на якій я пишу в цьому блокноті, яку очевидно вигадала моя божевільна голова, здається мені звичайною українською мовою?! Ну, та добре, напишу про щось приємне. Щоб його написати? Палата на вид справляла приємне враження. Розфарбована у приємні абстрактні кольори. Двомісна, але інше ліжко порожнє. Так... Щоб його ще написати? О, медсестра до мене прийшла! Допишу пізніше...

© Коваль Роман Юрійович, 2014