Прийшовши до тями, я не зрозумів, де я знаходжуся. Стіни різнокольорові, я лежу на ліжку, рядом іще одне ліжко, але на ньому нікого немає. Можливо я в лікарні. Але чому? Так пам’ятаю, я впав і вдарився. Ну, то й що? Чому я в лікарні? До мене приходили різні люди в якихось чудернацьких різнокольорових халатах і про щось розпитували. Але я й слова не міг зрозуміти! Я намагався їм це пояснити! Але вони тільки хитали головою і намагалися мене заспокоїти. До мене почала підкрадатися божевільна думка, що я зійшов з глузду, забув рідну мову і потрапив в божевільню.
© Коваль Роман Юрійович, 2014
