Час у цьому Світі
В цьому світі були дві системи вимірювання часу – астрономічна та звичайна. З астрономічною справа простіша, тому почну з неї. Буду порівнювати із часом з мого рідного світу. Хоча для цього потрібно з самого початку припустити, що в цьому світі доба, рік мають таку ж саму тривалість. Але перевірити це я не можу, бо попав я сюди без будь-якого годинника з того світу. По відчуттям ніби доба тут така ж сама.
Доба тут поділялася на 36 годин. Тобто на кожну годину тут приходилося 24х60/36 = 40 хвилин з мого рідного світу. Кожна година ділилася на 36 хвилин. Тобто 1 хвилина тут – це 40/36 = приблизно 1,11 рідних мені хвилин або 66-67 секунд. Кожна хвилина ділилася на 36 секунд. Секунда також ділилася на 36 частин, а потім ще раз. Але це вже потрібно лише для суто наукових цілей, тому їхню назву я навіть не запам’ятав. Це астрономічна доба.
А от звичайна доба, якої всі зазвичай користувалися, була для мене зовсім не звичною. Почнемо з того, що доба ділилася на ніч, день, ранок та вечір. Що тут дивного, скажете ви? А от що… День і ніч поділялися на 12 годин кожен. Тобто може, наприклад, бути таке – 2 години дня, 4 години ночі, 11 годин дня, 9 годин ночі… Вечір і ранок складалися кожен із двох годин. Тобто тут всього 2 варіанти – 1 чи 2 години ранку та 1 чи 2 години вечора. Ранок починається тоді, коли починає світати, закінчується тоді, коли зовсім світло і починається день. День закінчується, коли починає сутеніти і починається вечір. Вечір закінчується тоді, коли уже зовсім темно.
Раніше існувала ціла династія людей, які займалися часом, вираховували, коли починає сутеніти, коли світати, коли зовсім видно і т.д. Кожен час виходили на вулиці били в свої колотушки і сповіщали котра година. Але прогрес не стоїть на місце, тому зараз існує спеціальний годинник, що містить такий собі спеціальний фотоелемент, який визначає, коли починає сутеніти, коли зовсім видно і т.д. Далі на основі даних попереднього дня розбиває на частину дня на години. Ви звичайно скажете, що наявність хмар впливає на те, коли почне розвиднюватися чи сутеніти. Але по перше цей годинник бере до уваги багато факторів – наявність хмар більш-менш визначає фотоелемент, а також порівнює дані з попередніми днями. І зрозуміло, якщо ці дані різко відрізняються, то очевидно, що цьому сприяли саме хмари, тому годинник вносить поправку в дані фотоелемента. Звичайно можливі похибки, але… На роботу взимку всі приходять о другій годині дня, тобто, згідно моїх розрахунків приблизно це десь о пів на десяту згідно часу в рідному моєму світі, а йдуть додому о 11 годині дня, тобто десь о пів на третю. Влітку о 4 годині дня – це десь о пів на дев’яту ранку по численню часу в мене на батьківщині, а додому о 8 годині дня – це о 17 годині. Я надіюся ви зрозуміли, що годині в різні пори року відрізняються за протяжністю. Влітку це десь 80 хвилин, взимку – 40. Восени і весною – йдуть на роботу на третю годину дня цьогосвітнього часу, а додому о 9 годині. Тобто всі працюють лише вдень. А оскільки день годинники визначають найбільш точно, то ніякої похибки з початком та кінцем робочого дня не виникає.
Дуже добре, що сезонів тут теж чотири: весна, літо, осінь, зима. Однак… Осінь починається, тоді коли почнуть опадати листя дерева бонгі. Вона найперше починає скидати листя. Зима починається, тоді коли випаде перший сніг в столиці цієї країни (як ви вже зрозуміли, в різних країнах в різний час починаються пори року). Весна – тоді, коли у дерева бонгі почнуть набухати бруньки. Літо розпочинається тоді, коли у дерева бонгі стане червоним перший плід. Ось такі справи. На мій погляд досить розумно. А то на моїй батьківщині в грудні могло бути тепло як восени, а березні – холодно і кучу снігу. Сезони не діляться на місяці, а лише на дні. Тобто, наприклад, п’ятий день літа, сорок п’ятий, чи сотий. Оскільки рік складається з чотирьох сезонів, то протяжність року, як ви зрозуміли, теж може коливатися. Але це не стосується астрономічного року, цей рік однаковий завжди. Але астрономічним роком користуються лише астрономи.
Правда, тут теж є тижні. І вони теж по сім днів. Як ви знаєте, тиждень складається з семи днів тому що фази Місяця повторюються через сім днів, а тут теж є Місяць, і схоже, що він аналогічний до мого рідного. Дні тижня називаються просто: перший, другий, третій, четвертий, п’ятий, шостий і сьомий день тижня. Також говорять: перший, третій, десятий, дванадцятий тиждень весни, літа, зими і т.д.
Зараз зима, вона розпочалася сім днів тому в сьомий день тижня, коли випав перший сніг в столиці. Тобто зараз 7 день зими шостий день тижня року 5147-ого Нової ери. Першим днем нової ери вирішили вважати перший день, коли з’явилося сонце після великого виверження вулкану Муратіко, і коли небо вкрила чорна пелена. Добре, що не надовго… Але багато рослин тоді пропало, і голод прийшов до жителів планети. Добре, що не надовго… Тому коли з’явилося сонце, просвітивши пелену темної завіси пилу, люди були несказанно раді, і через півтори року вирішили увіковічити цю подію, започаткувавши початок Нової ери саме в цей день – День появи сонця.
Зараз 3 години 18 хвилин ночі. Раніше ніхто не ділив годину на хвилини . але зараз, в еру швидкоплинного часу, кожен годинник ділить годину на 36 хвилин. Зрозуміло, що 1 хвилина вдень, вночі та вранці і ввечері відрізняються. Змінюються вони також по мірі того як тривалість дня збільшується чи зменшується.
© Коваль Роман Юрійович, 2014