Щось спочатку вона мені говорила, але я не запам’ятав. По-перше, швидко. По-друге, не зрозуміло. Голос у неї приємний, тому я більше до тембру її голосу прислухався. Але запам’ятав я ось що... Вона тицьнула пальцем у себе і щось сказала, потім у мене. Я не зрозумів. Вона повторила ще раз... Я зрозумів, що потрібно намагатися зрозуміти, що вона каже.
— Мі ян натана!
Щось я не міг зрозуміти…
--- Айм натана.
О! Значить англійську мову я не забув. Це мене радує… Хоча я її й не знав ніколи… На рівні першого класу , а той гірше, знаю я англійську.
Отож, вона хоче познайомитися. І каже що її звати Натана. Натана – це мабуть Наташа по-модному. Хоч вона й поставила наголос на першому складі, але я зрозумів. А «мі» - це мабуть «я», а «ян» - мабуть «є».
— Зина ян... – її палець торкнувся моїх грудей.
Не розумію, що вона каже… Її звати Зіна? Чи Натана?
--- Юра-а …
--- Зина ян…
Що за Юра? Вона думає, що мене звати Юра?
--- Юра-а... вадимо, іван, антон...
А-а-а, я зрозумів – вона говорить "You are...", хоче, щоб я продовжив речення - "Ти є…". Тобто питає як мене звати. Ех, ну, що за дивний цей англійський, чому в ньому зливаються і пропадають звуки!? А також починають промовлятися ті звуки, які не промовляються?! Це збиває з пантелику! Нас так в школі не вчили! Чому не сказати "Ю а"? А, французька? Теж саме! Але як я міг забути рідну мову?!!... І на якій мові я зараз думаю?... Це зводить мене з розуму!...
--- Зина ян…
Так-так, вже зрозумів, ти питаєш - як мене звати. Як там треба казати… Айм… Ні-ні, не на англійській. Ага!
--- Мі ян Радим.
--- Радимо? Радин?
--- Радим!
--- Радимо? Радин?
Радимо, та ще з наголосом на першому складі, а вона всі слова з таким наголосом промовляла, звучить якось смішно. Добре, нехай буде Радин.
--- Радин.
--- А, Радин. Пона!
Що таке це пона? Не раз уже чув сьогодні.
— Суно! – сказала вона, показавши чи то на вікно, чи на сонце.
--- Сан! - сказала вона на англійський слово sun.
Отож, на суно - це солнце.
Далі хлопнувши в ладоні додала: «Суно!» – показуючи на лампочку. Лампочка при цьому загорілася, гм-м, мабуть від хлопка долонями.
--- Лайт.
Так, light - це по-англійськи світло. Тобто «суно» - це, мабуть, «світло». Тобто і сонце, і світло одночасно. Дивина!
Взявши зі столу стакан з водою, мені нарешті принесли води і щось схоже на компот, вона сказала:
— Тело!
І знову наголос на першому складі. Чому так? Гм-м… Отже, значить, «тело» - це, мабуть, або стакан, або вода.
Далі вилила воду у пусту тарілка і сказала теж саме: «Тело!». Отож, значить, «тело» - це вода. Далі взяла в руки мій стакан «компоту» і знову сказала: «Тело!». Ага, зрозумів, значить «тело» - це «напій» в загальному значенні. Далі відкрила кран з водою, що був поруч, і сказала знову: «Тело!». Ага, тобто, як я зрозумів, «тело» - це і напій, і просто будь-яка вода.
Далі вона показала мені листок на якому була намальована різноманітна їжа.
— Моку! – сказала вона.
Потім показала малюнок на якому люди їли.
— Моку! – знову сказала вона.
Що ж це виходить, «моку» - це і їжа, і їсти? Далі вона витягла з кармана яблуко, надкусила, і сказала:
— Мі моку!
Зрозумів, очевидно, що це означає «я їм».
Далі вона показала малюнок, на якому людина пила напій, і знову сказала:
— Моку!
Я не зрозумів. Вона знову повторила:
— Моку! Айдринк.
Не розумію, то моку означає не тільки їсти, а й пити?
Ніби розуміючи моє здивування, вона витягла з іншого карману пляшечку напою, відкрила і випила трішки, і сказала:
— Мі моку! Айдринк!
Айдринк - I drink, тобто - Я п'ю. Тобто дійсно моку означає і їсти, і пити.
Далі випила ще напою і, гладячи рукою свій живіт, з задоволенням сказала:
— По-о-о-на!
Зрозумів. Тобто «пона» означає «смачно».
Далі вона витягла ще одну маленьку пляшечку і простягнула мені. Я взяв, але вона не відпускала руку, а сказала з якоюсь дивною інтонацією:
— Пона!
Я не зрозумів.
— Пона!
То що вона хоче, щоб я заздалегідь сказав, що напій хороший. Добре — я сказав «Пона» у відповідь. Вона схвально глянула на мене. Далі показала на цукерки, що лежали у мене на столі, так ніби хотіла, щоб я їх їй дав. Я дав їй декілька.
— Пона!.. Thank you! – сказала вона.
Це що ж «пона» означає не тільки «смачно», але й «спасибі»?
Далі підійшла до вікна, де стояв квітковий горщик з дуже красивою квіткою.
— Пона! Бьютіфул! (beautiful)
Тобто «пона» ще означає «красиво»? З глузду можна з’їхати!
Далі Натана показала два малюнки, на одному намальоване сонце, на іншому лампочка, яка горить, і сказала:
— Суно!
Так «суно» - це світло і сонце, це я запам’ятав. Під малюнками були написи. Я їх помітив, коли вона пальцем провела під ними. І там був намальований такий значок:
Далі кома, а після коми було написано «suno». Не знаю, що це за значок, потім розберуся, а suno - зрозуміло, означало «світло», «сонце». Я автоматично повторив:
— Суно.
Вона глянула на мене схвально. Стоп!! Але чому написи на латиниці?! Що це за жарт?! Чому не можна було звично написати на кирилиці? Не міг же я й цей очевидний факт забути?!
Натана склала свої малюнки докупи.
— Пона! – це вона, напевне, сказала «спасибі».
— Пона! – відповів я.
Та ні, мабуть, Натана сама так придумала писати на латиниці – я заспокоївся. Натана встала і сказала:
— Мі тава!
Мабудь, це «пока!» чи "до побачення!".
— Мі тава!
Натана покачала головою і поправила: "Тава пона!". Добре, отож відповідати так треба.
— Тава пона!
Поки вона йшла до дверей, я, дивлячись на її красиві ніжки, з задоволенням подумав: як правильно, що в цій клініці кожен медпрацівник носить халати тієї довжини, яку кожен вважає оптимальною для себе.
© Коваль Роман Юрійович, 2014
Сьогодні прокинувся пізно, бо забув поставити будильник. Та й то добре, що Ніла розбудила. Вставати не хотілося, але треба. Знову запізнюся! Добре, мабуть їсти не буду, щоб прийти вчасно. Куплю по дорозі печива.
Не можна сказати, що я відразу зібрався і вийшов на вулицю. Спершу поглянув на свій паросток кофе, що ріс у мене в одноразовому стаканчику. Чи виживе він? Листочок ще не повністю звільнився від зернятка. Вирішив йому допомогти. Змочив водою і нігтем відколупав від листочка. У паростка був тільки один листочок, та й той слабенький. Ну, буду надіятися на краще...
Зібрався, взяв пусту пластикову шестилітрову пляшку, щоб набрати воду з бювету дорогою додому, та вийшов з квартири. На ліфті вирішив не їхати, а спуститися сходинками.
Сьогодні було тепліше, 2 градуси тепла, то ж я легше одягнувся. Сніг звично лежав на землі, але на асфальті його не було. Сам розстав чи відчистили двірники. Звичайний зимовий ранок. Сніг, сонце надійно сховалося за хмарами, люди поспішають на роботу, вусатий дядько сидить курить, дівчина розмовляє по телефону.
Я все-таки дещо запізно вийшов, хоч би не сильно запізнитися. Чому я завжди запізнююсь?! Я саме проходив через перехід під дорогою. Знову будуть мені розказувати, який я такий-сякий. От би прийти, а на роботі все добре. Зарплата велика і платять вчасно, робота приносить емоційне задоволення, краєвид навколо милий серцю.
Пройшовши перехід дорога далі йшла практично прямо до нашої контори. Дивно, коли вони встигли постелити новий асфальт? Доволі високої якості. Вчора ввечері його не було. Вночі чи що? Не може бути! Попереду було невелика будівля банку. Ніколи не помічав, що вона так красиво виглядає. Промчав трамвай. Гм, який яскравий новий трамвай вони закупили! Дуже модерний! Тут у мене дещо закрутилася голова. Я подивився направо, житлові будинки були яскраві… Але лише половина будинків, інша половина - сірі, як звичайно… Що цікаво, межа між яскравими і сірими будинками була нерівною, а якоюсь хвилястою, причому вона ніби не була статичною, а переміщувалася… Блін, що відбувається! Це через те, що не поїв зранку, мабуть... Дійшов до роботи, зайшов… Побачив Тимура у магазині, він вивчав світ телефон.
— Привіт!
— Токі!
Прикалується... Зайшов до кабінету. Там уже стояв Юра. Я з ним поздоровався, він теж сказав «Токі!». Що за дивина! Що за новий жарт? Далі він почав щось розповідати, але я геть нічого не зрозумів. Щось таке як токі, мокі, ломі… З глузду з’їхав чи що? Зайшла Люда і теж почала говорити якусь тарабарщину. Я відчув як в моїй голові почали пульсувати вени.
— Та ви що, всі знущаєтесь з мене!! – я закричав.
Люда і Юра здивовано, повідкривавши роти, дивилися на мене. Люда сказала щось заспокійливе. Але я знову нічого не зрозумів. Я вискочив в коридор, краєм ока помітив, що мені поставили справді величезний монітор, і шпалери поклеїли яскраво- веселі. В коридорі стояли Маша, Надя, та Інга і про щось розмовляли.
— З мене всі знущаються! – пожалівся їм я.
«Сіна токі мокі…» - щось таке сказала мені Інга.
Інші теж почали говорити на якійсь дивній мові.
— Жах! Що це за новий прикол! Вибачте, але я не розумію!
Але таке відчуття, що інші теж мене не розуміли… Я розвернувся і побіг в сторону туалету.
Назустріч мені йшла юрист Галя.
— Привіт!! - крикнув я їй.
В неї очі чомусь були налякано розширені і виставлена вперед рука.
"А!! Авен!!" – щось таке крикнула вона.
Я не встиг перепитати, бо перечепився. Падав спочатку досить повільно, встиг ще подивитися в різні боки. Але потім все пришвидшилося, я різко впав, боляче вдарився головою. І відключився...
© Коваль Роман Юрійович, 2014
Лінк на слідуючий розділ: akerkade.webnode.com.ua/news/de-ya-/
Перед тим, як розповісти про те, як застосовувати ці слова, я поясню, чому ж два різних слова означають в точності одне і те ж. Що ж, пояснення просте. Незважаючи на те, що токіпона - відносно нова мова, вона все ж активно розвивається, і слово ali з'явилося в ній дещо пізніше початкових слів, а до його появи існувало тільки ale. Зверніть увагу на вимову ala і ale. Чи неправда, звучить дуже схоже? Ці слова легко переплутати, навіть якщо вимовляти їх дуже голосно. Люди були стурбовані цим, і тоді творець токіпони вирішила додати в мову слово ali.
Як би там не було, давайте приступимо до вивчення цього слова. Кілька хвилин тому ми побачили, що ala досить добре виконує роль прикметника. На щастя, з ali це теж працює:
jan ali li wile tawa. - Всі люди хочуть подорожувати.
ma ali li pona. - Усі нації - хороші.
Так само, як і у випадку з ala, краще не ставити ijo поруч з ali:
ali li pona. - Все добре. (Інакше вийде «Всі речі хороші».)
До речі, якщо ви не знали, ali li pona - це одна з прислів'їв токіпони. :-)
В українській мові для утворення заперечення перед дієсловом застосовується частка «не», наприклад, «Ми не розмовляємо». У токіпоні слово, що заперечує «ala» ставиться після дієслова.
mi lape ala. - Я не сплю. (Буквально: Я сплю ні.)
mi musi ala. - Я не веселюся.
mi wawa ala. - Я не сильний.
mi wile ala tawa musi. - Я не хочу танцювати.
tawa musi буквально означає щось на кшталт «рухатися весело». В токіпоні це словосполучення означає «танцювати» або «танець».
Врахуйте, що фрази з ala можуть переводитися безліччю способів. Наприклад, фразу mi musi ala можна перевести ще й як «Мені нудно», mi wawa ala - як «Я слабкий». Робіть гарні переклади!
Врахуйте також, що ala може виконувати ще й роль прикметника.
jan ala li toki. - Ніхто не говорить. (Буквально: Людина ніякої говорить.)
Примітка. Ого, ось і різниця з українською мовою! Подивіться, в токіпоні немає подвійних заперечень, характерних для української мови (вони мають місце, наприклад, у фразах типу «Я нічого не роблю»). Відсутність подвійних заперечень, взагалі-то, типово для багатьох мов, та й у будь-якому випадку - звикнути до одинарних заперечень дуже просто!
Немає нічого поганого в тому, щоб поставити ala після дієслова (в нашій пропозиції - toki), і фактично це більш поширений спосіб робити заперечення. Однак, у вас є можливість використовувати ala після іменника, і ми лише хотіли вказати це. Так чи інакше, якщо ви цим скористаєтеся, постарайтеся при цьому пам'ятати, що не потрібно використовувати ala з ijo:
Неправильно: ijo ala li jaki. - Немає речі, яка була б брудною. (Буквально: Річ ніяка - брудна.)
Правильно: ala li jaki. - Ніщо не брудно.
Якщо ala вживається не після дієслова, то воно вже по своїй суті означає «ніщо», тому ijo використовувати недоцільно.
Переклад з української на токіпону:
Мій друг поруч зі мною. - Jan pona mi li lon poka mi.
Сонце наді мною. - Suno li lon sewi mi.
Земля піді мною. - Ma li lon anpa mi.
Погане позаду. - Ijo ike li lon monsi mi.
Я в порядку, бо я жива. - Mi pona tan ni: mi lon.
Я дивлюся на місцевість поряд з моїм другом. - Mi lukin e ma poka jan pona mi. АБО mi lukin e ma lon poka pi jan pona mi.
Люди виглядають як мурахи. - Jan li lukin sama pipi.
Переклад з токіпони на українську:
poka mi li pakala. - Моє стегно зламано.
mi kepeken e poki e ilo moku. - Я користуюся тарілкою і ложкою.
jan li lon insa tomo. - Людина всередині будинку.
ala - ні; ніхто, ніщо, нуль, не, не-, нічого, заперечення, ні!.
ale або ali - все, все.
ken - могти; можливість.
lape - спати; сон.
musi - веселитися, розважатися; гра, розвага.
pali - робити, працювати; діяльність, робота.
sona - знати, вміти; знання, мудрість.
wawa - сильний, інтенсивний; сила, енергія.
Переведіть наступні речення з української на токіпону:
Мій друг поруч зі мною.
Сонце наді мною.
Земля піді мною.
Погане позаду.
Я в порядку, бо я жива.
lon, що використовується як неперехідне дієслово, означає «існувати», «бути присутнім», «бути тут», «бути справжнім», «не спати». Про щось подібному уже говорилося в попередньому уроці, хоча детально ми це не розглядали.
Я дивлюся на місцевість поряд з моїм другом.
Люди виглядають як мурахи.
А тепер - навпаки:
poka mi li pakala.
mi kepeken e poki e ilo moku.
jan li lon insa tomo.
Я зробив на головній сторінці цього сайту зміст уроків токіпони. Також такий зміст я виклав на окремому сайті: tokiponum.webnode.com.ua/. На ньому я планую викладати ще багато іншої всілякої інформації про токіпону.
poka унікально в тому сенсі, що його можна використовувати і як іменник / прикметник, і як прийменник. Розглянемо приклади використання кожен окремо.
poka як іменник / прикметник
Це вам уже знайоме. :-) Працює так само, як і з anpa, insa, monsi і sewi. Подивіться приклади:
ona li lon poka mi. - Він з мого боку. ТОБТО Він поруч зі мною.
jan poka - сусід АБО той, хто поруч з вами;
poka telo - "водяний край": іншими словами, берег.
poka як прийменник
На відміну від anpa та інших, poka можна вживати як прийменник. Подивіться, два наступних речення не відрізняються за змістом, хоча будуються зовсім різними шляхами:
mi moku poka jan pona mi. - Я їв поруч з моїм другом.
mi moku lon poka pi* jan pona mi. - Я їв на стороні мого друга.
Що ж, ви маєте задоволення вибирати - вживати poka як іменник / прикметник або ж у ролі прийменника. З цим все здорово, і ви можете висловлювати ваші думки будь-яким із способів. Ось інший приклад:
mi utala e jan ike poka jan nasa. - Я боровся проти хулігана разом з п'яним хлопцем.
mi utala e jan ike lon poka pi* jan nasa. - Я бився з хуліганом на стороні п'яного хлопця.
Хіба що у випадку, коли йдеться тільки про місцезнаходження, вам доведеться обійтися одним варіантом: в цьому випадку буде потрібно дієслово lon, який одночасно "поглине" в собі і прийменник lon.
ona mute li lon poka pi* ona sama. - Вони поруч один з одним. / Вони знаходяться поблизу один одного.
Втім, останнє речення можна перекласти і як «Вони паралельні», якщо мова йде про досить довгих нерухомих речах (наприклад, трубах). ;-)
Тепер ясно, що все не так складно?
-----
*Це слово ви теж ще не вчили, але, на жаль, без нього в даному випадку ніяк не обійтися.
— sina wile kama tawa tomo toki.
Це вона сказала, що мені треба зайти в чат. Та що я там зрозумію?! Тим не менше Натана потягла мене до комп'ютерного класу.
— jan li toki lon tomo toki. - "Люди спілкуються в чаті".
Ну, це зрозуміло, що спілкуються, а не їдять. Чесне слово, перед чатом я якось зніяковів. Зайшов в чат, вирішив поспілкуватися з якимсь "@gleo.
— toki! - привітався я.
— toki! - відповів він.
— mi jan Oman. - назвав я своє ім’я.
— nimi mi li Galeno. - він теж назвав своє ім’я, але використав інше речення, тобто "моє ім’я є Галено"
Так... І що ж сказати далі? Я знаю поки що так мало...
— kili li pona tawa mi. toki li pona tawa mi. - це він сказав, що любе фрукти і розмовляти.
А що мені сказати? Я також люблю фрукти. Але як буде "також"? Так... що я люблю?
— telo suli li pona tawa mi. - я сказав, що люблю море.
— jan Oman o, mi tawa! - зрозуміло сказав "Роман, до побачення!". Мабуть, кудись поспішає, цей добре, обо я не знав, що писати далі.
— jan Galeno o, tawa pona! - і я йому сказав "до побачення!"
© Коваль Роман Юрійович, 2015